дуалізм

дуалізм
ДУАЛІЗМ (від лат. dualis - подвійний) - філософська позиція, що виходить із визнання подвійності (двоїстості, бінарності) субстанцій, або першоначал світу (духа і матерії); рівнів пізнання (напр., трансцендентального та емпіричного), морально-етичних начал (добра і зла). Термін "Д." увів нім. філософ Вольф для позначення метафізичної протилежності духовного і матеріального. Ранньою формою онтологічного Д., що ґрунтується на визнанні двоїстого характеру субстанцій, є метафізичний Д. Платона, згідно з яким лише ідеям притаманне істинне існування. Від нього радикально відрізняється хибне, недосконале існування людства, яке можна порівняти з перебуванням людини в печері, де вона в змозі осягнути лише тіні об'єктів на її стінах. У філософській метафізиці Платона окреслено також дуалістичне співвідношення добра і зла, бо істинний світ ідей ототожнюється з добром, а недосконалий, хибний - із злом. Онтологічний Д. субстанцій виразно представлений у філософському вченні Декарта (протиставлення субстанції, яка мислить res cogitans, та субстанції тілесної res extensa). Одним із виявів революції у філософії, яку здійснив Кант, є перенесення ним Д. із метафізичного ґрунту на ґносеолоґічний. Для його філософії характерним є не дуалістичний поділ субстанцій, а Д. формального і матеріального, трансцендентального й емпіричного, аналітичного і синтезуючого елементів досвіду. Кроком до подолання цього Д. у філософії Канта є введення ним синтетичних апріорних суджень. У різних релігійних вченнях і концепціях Д. виявляється у протиставленні надприродного, трансцендентного, горішнього - долішньому, природному, що піддається чуттєвому, земному сприйняттю. Формою Д. є також абсолютне розмежування добра і зла (парсизм, неоконфуціанство, маніхейство, павлікіанство, богомільство та ін.).

Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. - К. : Абрис (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень). . 2002.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "дуалізм" в других словарях:

  • дуаліст — Дуаліст: прихильник філософського вчення, за яким в основі всесвіту лежать два первені: духовний (ідеальний) і тілесний (матеріальний) [54] …   Толковый украинский словарь

  • дуалізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • дуаліст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • дуаліст — а, ч., філос. Послідовник дуалізму (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

  • дуалізація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • дуалістичний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • дуалістичний — а, е, філос., книжн. Прикм. до дуалізм. •• Дуалісти/чна мона/рхія один з двох видів конституційної монархії; є перехідною формою від абсолютної монархії до парламентарної. Дуалісти/чна респу/бліка в науці конституційного права – термін, що його… …   Український тлумачний словник

  • ДУАЛ — метолахлор, гербицид. Выпускают 96% ный к. э. Применяют против двудольных и однодольных (сем. мятликовых) сорняков. Д. опрыскивают поле до посева (с заделкой в почву вместе с семенами) или после сева, до появления всходов культуры. Нормы расхода… …   Сельско-хозяйственный энциклопедический словарь

  • дуалізм — у, ч. 1) філос. Вчення, яке вважає, що в основі всесвіту лежать два начала (дві субстанції): духовне, ідеальне і тілесне, матеріальне, які заперечують одно одне, борються між собою; прот. монізм. 2) книжн. Двоїстість, роздвоєність чого небудь …   Український тлумачний словник

  • дуал — (лат. dualis) грам. двоина …   Macedonian dictionary

  • дуал — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»